Технические работы kojihugyfgh

;k;ojihuglyfktckvbhjkl

dsfadgdfgdfag

Зависит от характера и продолжительности стресса. Если небольшой, могу перетерпеть более-менее без потерь, но если негатив затягивается, тут уж вылезает всякая фигня во всей красе: потеря аппетита, плохой сон и вообще общее моральное и физическое состояние. Бывает, что во время самого стресса вроде как держишься, сцепя зубы, а когда всё закончилось и наоборот надо уже воспрять духом, чувствуешь упадок сил и апатию.

Ще одна моя реакція на стрес - це роздерті до крові губи і пальці.
Головою я розумію, що це нездорова фігня, але зупинити цей процес не можу. Допоки я не позбудусь всіх задерок - не можу думати про щось інше.

Юланна, це дуже поганий і небезпечний момент. Аутоагресія. Не маєш змоги направити лють на ворога, то направляєш її на себе. Роздирання - то найменше зло, але щоб воно далі не зайшло, коли психосоматика підключиться. Я б радила звернутися до психолога. Або, може, коли кортить себе дерти, то щось рвати, шмагати, розбивати, лупасити. В мене свого часу навіть спеціальна подушка для скидання люті була. А якщо при цьому уявляти собі ворожі пики, то ще краще допомагає.

Arlen Lhermitte, дякую, спробую. Психолог поки мені не по кишені, треба самій справлятись.
Але ця фігня в мене вже дуже давно, можливо навіть з дитинства.
Думаю, мені ще довго прийдеться розгрібати наслідки

Юланна, якщо дуже притисне, зараз працюють безкоштовні онлайн-служби з надання першої психологічної допомоги, і там наразі можна зустріти непоганих фахівців. Ще можна спробувати дізнатися, чи немає у місті волонтерских організацій. У нас, я чула, при допомозі Нідерландів відкрили центр психологічної допомоги. Разраховано перш за все на біженців, але, кажуть, допомагають усім, хто звернеться. І це безкоштовно. Самій важко, по собі знаю. А працювати з цим потрібно, бо інакше рано чи пізно почне жерти знутри, зовнішніх роздирань буде недостатньо. Бажаю здолати, ми повинні витримати, назло ворогам. Нам ще країну відбудовувати і жити далі.

Arlen Lhermitte, о, це цікаво. Пошукаю, дякую. В мене десь в телеграмі був бот, який підбирав психолога по твоєму стану чи щось таке. Реально треба спробувати, бо іноді не вивожу.
Дякую за побажання)

Затяжной стресс приводит к истощению, особенно затянувшийся почти на два года. Сейчас чувствую "маятник" - периоды резкого раздражения сменяются затяжной апатией, и это не самый хороший признак. Такие процессы вызывают изменения на физиологическом уровне,и справиться с ними потом будет довольно непросто. Нет, можно, конечно, уже сейчас и даже - пока ещё, - безмедикаментозными методами, главное не махать на себя рукой, мол "не на часі" и "на нуле ещё хуже". Так что одна из задач этого года - самопомощь и саморегуляция.

В одной песне группы Сприн пелось:

В табачном дыму, за спиртных напитков распитием
Я не живу, я слежу за собственной жизни развитием.

Ну от моей жизни отлает только то, что я не курю. Всё остальное - абсолютная истина